Напишем:


✔ Реферат от 200 руб., от 4 часов
✔ Контрольную от 200 руб., от 4 часов
✔ Курсовую от 500 руб., от 1 дня
✔ Решим задачу от 20 руб., от 4 часов
✔ Дипломную работу от 3000 руб., от 3-х дней
✔ Другие виды работ по договоренности.

Узнать стоимость!

Не интересно!

 

Соціальна філософія. Проблеми людини та суспільства


Соціальною філософією займалися не всі філософи ХVІІ-ХVІІІ ст. Можна виділити погляди послідовника беконівської філософії Т.Гоббса (1588-1679 рр.)> У якого розуміння людини, як і всього суспільства, доведене до механіцизму. Людина, держава (праця «Левіафан») -— то ніби штучно створені бездушні механізми. Таке тлумачення суспільної форми матерії зовсім виключає свободу волі, внаслідок чого філософ робить крок назад навіть порівняно з тим, що було досягнуто гуманістами епохи Відродження.

Зате в поясненні суті держави Т.Гоббс висловлює сильну ідею проте, що держава є продуктом суспільного договору і створюється вона для того, щоб утвердити громадянський мир. Природне право людини — прагнути блага, і в цьому інтереси держави і моральні інтереси кожного мають співпадати. Людські чесноти і пороки залежать від ступеню розумності людини. Так «природний закон» покладається в основу моралі.

Філософи-просвітники XVIII ст. вважали філософський розум базисною інстанцією при вирішенні самих складних завдань. Це строго відповідали центральному положенню філософії — принципу розуміючого суб'єкта. Через призму критичного світла розуму розглядали вони і проблему людини.

Зокрема Ф.Вольтер (1694-1778 рр.) та Ж.Ж.Руссо (1712-1778 рр.) вважали, що пригноблення свободної по природі людини відбулось по причині невігластва частини населення внаслідок його обману та насилля над ним. А культивує неуцтво, неосвіченість, оману серед людей релігійна догматика, християнство. Цьому також сприяє приватна власність та державний устрій. Виходячи з цього, Вольтер пропонує ввести в суспільство «природну релігію, принципи, спільні для всього людства. Головний принцип моралі сформульований ще мудрецями древності: «Чини з іншими так, як ти хочеш, щоб чинили з тобою». Тут треба відмітити, що Вольтер не атеїст, а деїст, тобто він визнає Бога творцем світу, але заперечує його подальшу участь в його функціонуванні та розвитку.

В деяких суттєвих моментах позиція Вольтера та Руссо в поглядах на людину та суспільство повторюється в соціальній філософії інших французьких матеріалістів-просвітників — Ж.Ааметрі (1769-1751 рр.), П,Гольбаха (1723-1789 рр.), К.Гельвеція (1715-1771 рр.), Д.Дідро (1713-1784 рр.), хоча додаються і деякі нові моменти. Людина у них є також частиною природи, і на неї повністю поширюються природні закони — як правило, закони механіки. Наприклад, проявом закону інерції в людському житті є прагнення кожної людини до самозбереження, яке вона намагається продовжити в безкінечності та вічності. А головним «двигуном», мотивом діяльності кожної людини є власний, особистий інтерес.

Отже, єдиний шлях до суспільства доброго, справедливого — це узгодження шляхом розумного законодавства, просвітництва та виховання особистих та суспільних інтересів. Необхідно, щоб суспільні інтереси стали для громадян особистими, щоб слулсіння суспільству стало вищим особистим інтересом і пануючою пристрастю. Така людина завжди буде доброчесною. Відносно суспільного устрою думки розходились, тому що, як вони вважали, не існує абсолютно розумної влади — надмірна влада веде до деспотизму; надмірна свобода — до своєвілля, де деспотом може бути кожен; концентрована влада небезпечна, розділена — слабка. Але все-таки найкращими з можливих соціальних устроїв французькі матеріалісти вважали просвічену монархію та демократичну республіку.

В поглядах на суспільство панував ідеалізм: думки правлять світом, і людина є продуктом зовнішнього середовища, державного виховання. В цьому розумінні навіть вбивця є не злочинцем, а жертвою неправильного суспільного виховання. Таким чином, епоха Просвітництва породила культ розуму та соціоцентризму як світоглядну настанову.

Предыдущие материалы: Следующие материалы: